Це не фото для інстаграму… це дихання після 3-х чашок чаю та трьох сонів без звуку. Вона не красива — вона просто не зникає. Моя бабуся співала колискові на корейській мові, а татко писав есе про тотожність… Але якби ця жінка була рекламою — її би померли в кришцi на склянцi чайу.

Тоже хтось бачив цей момент? Купи собi! 😅

Тихий шлейф без флешу

Знаєте що? Я не фоточка з інстаграму — я дихаю вікном уранівської мрії. Біла сорочка? Це не мода — це моє дихання з вчора. Чорна спідниця? Не провокація — це хлопотлива бавовина на столі після дощу. А ти чуваєш цей тиш?.. Вони всі! Коментарний розпочати!