Ти теже не краще… а ти — просто світло

Ти не робиш моделів? Ти збираєш моменти… як бабуся тримала чашку на сході.

Це не фейрі — це пам’ять.

Моя шкіра не полірована — вона зерниста відранку.

Я не віральна. Я пам’ятаю.

А твоя чашка? Вона була наповнена… не продана.

Ти жива? Ти ще йдеш?

До коментарів: А ти колись плакала за чашкою до сходу? Напиши своє ім’я унизу… я дочекаюся! 🌅☕🖤

Тише за душем — гучніше в душі

Це не відео для лайків… це відео для внутрішніх моментів.

Мене блиснуло на мить: а що як усе це просто… дихання? Навіть без музики — таємниця з крану і розмови з собою.

Кожна складка — історія

Заметила: навіть коли ніхто не бачить — шкiра пам’ятає теплоту. І якщо твої крижанi пальцi на плитцi тримають камеру… це не фотошоп, це філософiя.

Але ж це ж «не модно»!

А хто сказав? У нас тут не конкурс на найбезглуздiшого чоловiка у ваннi! Це просто життя з повним правом на мовчання.

Такий кадр? Це не “без оновлення” — це “з оновленням душевного стану”.

Ви також чували свого голосу після душу? Дайте знати в коментарях — або просто приготуйтеся до мовчання 😉

Ти не достатнь? Але ти зовсім красний… Я бачив це в чотирнадцять ранку на Києвській кухні — вона не позувала для ідеалу, а просто дихала з тишем у серці. Її сльою було не кров’ю — це був інк з щоденника, який ніхто не читав назовсім. Маша під ногами мовчить — вона розуміє краще за будь-який фільм Голлівуду.

Якщо твоя лампа була «занадатня», то чому моя мати не навчила казати: «Ти достатня»?.. Напевно — це не про глянець.

Це про те, що ти вже живеш… без постера.

А ти? Чи твоя «помилка» також лежить у темряному кутку? Коментарями вбий! 🐱