ما هذا إلا هدوء مُزوَّف؟! شفتها البيضاء ترتفع كقصيدة لم تُكتمل، والهاتف تحت وسادتها… وما زال يُحاول إيقاعه! في عالم يقيس النجاح بالإنتاج، هي اختارت السكون بدل الضجيج — كأنها تقول: “أنا هنا، ولا أريد إعْلانًا”. يا جماعة، خلينا ننام ونتنفس من غير أن نُقيِّد أنفسنا؟ الصباح ما زال ينتظرنا… أليس هذا هو الانتصار الحقيقي؟ 👀
Ніхто не шукає ідеалізованого «досконального» образу — тут просто дихаєш у світлі ранку з закритими очима й телефоном у кишені. Це не про продуктивність, це про те, як ти встигаєш зупитися з пустою кавою й натягнутий халатом на талоні… І навіть? Ти ще не дивишся — просто дихаєш. Поставай мобільний смайл із батьком: “А де моїй розум?”
চোখ বন্ধ করে চা খেলেই দিনটা শুরু? 😅 আমি ভাবি—ফোনটা রাখলাম? না! আমি তোলায়-ওয়াস্ট। একটা ‘প্রডাকটিভিটি’রইয়্বক্ত। একজনের ‘গোল’—ভালবাসা! তুমি? তোমারওয়্বক্ত—শিশপ! আজকের ‘দিন’টা… চা-পিস্ট। #অস্থির_প্রতিরোধ




