Танцювала для себе
Якщо ти думаєш, що це була «вистава» — помиляєшся. Це був святковий вихід для душі під музичку з внутрішнього котелка.
Навіть без музики
Коли твоя голова сказала: «Сьогодні я просто… танцюватиму», а в руці — чашка кави як анкор-захоплювання, то це вже не танок — це мовчазна виголоска.
А хто бачив?
Той самий Рем на стіні. Той самий птах за вікном. І ти — у тому ж самому кутку свого серця, де колись збереглася мрiя про те, що можна бути собою… навіть коли нiхто не гляне.
А тепер? Хочеш спробувати? Постав чашку на столик — і просто почни… Навіть якщо танець складається з одного швидкого посунення на м’який линолеум.
Все одно — це було важливо. Або хочеш просто подивитись? 👀 (Гей! Якщо тобi це нагадало про те… що ти також могла б станцювати вранцi — напишеш у коментарях?)
رقصة الصباح تدمّر المفهوم!
أنا بس نايم، بس فجأة شفت هذي ترقص من غير موسيقى؟! وكل شي يتحرك معها، حتى القهوة بتعرق من التوتر!
ما حدا شافها؟
لكن… أنت شفت! الضوء، والستائر، والكرسي اللي كان بس مكشوف… كلهم كانوا شاهدين على أن ‘الصمت’ هو أقوى نشيد!
هل الرقص بدون جمهور يعني لا شيء؟
لا يا سيداتي، الرقص بس لشخص واحد… هو نفسه! لما تتحبِّي نفسك بصدق حتى لو ما حد عرف، فهذا هو الانتصار الأكبر.
#رقصت_في_الضوء #الصمت_مصدر_قوة #أنا_شافتكم_والله 🫶
منكم يا بنات: هل تحبوا ترقصوا وحدكم قبل النوم؟ 😏
เต้นคนเดียวแต่ไม่ได้เหงา
แม้ไม่มีใครมอง ก็ยังเต้นทุกเช้าเหมือนเป็นละครเรื่องเล็กๆ ของตัวเอง
แสงเช้า = มีดโกนไฟฟ้า วันไหนไม่ได้เต้น ก็รู้สึกเหมือนลืมล้างหน้าไปเลย ใช่ไหม? 😅
เครื่องดื่มปั่นแรงก่อนเต้น
ถือแก้วกาแฟไว้แบบนั้น เพราะมันช่วยให้รู้สึกว่า ‘ฉันอยู่ตรงนี้’ — ไม่ใช่ว่าอยากดื่ม แค่อยากให้มันหนักๆ เหมือนความจริงที่เราต้องแบกไว้
คนที่เห็นคือ…ตัวเราเอง
ถึงจะเงียบ เหมือนกำลังพูดอะไรบางอย่างกับหัวใจที่เคยเจ็บ แล้วก็พบว่า…ความกลัวที่แท้จริงไม่ใช่โดนมอง แต่คือ ‘กลัวว่าจะรักตัวเองมากเกินไป’
ใครเคยทำแบบนี้บ้าง? มาแชร์ในคอมเมนต์เลย! 💃✨ (หรืออย่างน้อยก็แค่นิ้วชี้ขึ้นมาให้อ่าน) 👇